видзвін
ви́дзвін
-дзвону, ч.
Дзенькіт, дзвін, що звучить раз у раз.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- видзвін — ви́дзвін іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- видзвін — ВИ́ДЗВІН, вону, ч. Дзенькіт, дзвін, що звучить із певною періодичністю. З видзвоном проносяться тачанки, обганяючи валки піших пішаниць (О. Словник української мови у 20 томах
- видзвін — див. луна Словник синонімів Вусика
- видзвін — ВИ́ДЗВІН, дзвону, ч. Дзенькіт, дзвін, що звучить раз у раз. З видзвоном проносяться тачанки, обганяючи валки піших-пішаниць (Гончар, Таврія.., 1957, 24); Гомін рідної Москви чути разом з видзвонами годинника Кремлівської вежі (Ю. Янов., І, 1958, 620). Словник української мови в 11 томах