видирати

видира́ти

-аю, -аєш, недок., видерти і видрати, -деру, -дереш, док., перех.

1》 Рвучи, відділяти, відокремлювати що-небудь од цілого.

|| Витягати, виймати з чогось в'язкого, липкого.

|| перен. Діставати, знаходити з труднощами.

2》 Забирати з гнізда, з нори (яйця, пташенят і т. ін.).

3》 Забирати силоміць, виривати що-небудь у когось; віднімати.

|| перен. Примушувати віддавати або віднімати що-небудь у когось, створивши відповідні умови.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видирати — видира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. видирати — ВИДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ДЕРТИ, ВИ́ДРАТИ, деру, дереш, док. 1. що. Рвучи, відділяти, відокремлювати частину чогось або щось прикріплене, прибите і т. ін.; виривати. – Може, тато в такий мороз якраз десь у хаті гріється. Словник української мови у 20 томах
  3. видирати — див. дряпати; рвати Словник синонімів Вусика
  4. видирати — ви́дерти (повидира́ти, ви́дряпати, ви́драти) / видира́ти (видря́пувати) о́чі (лайл. баньки́). 1. кому і без додатка. Жорстоко покарати або побити кого-небудь, захищаючи себе, власні інтереси або заступаючись за когось. Фразеологічний словник української мови
  5. видирати — ВИРИВА́ТИ (смикаючи, витягати, виймати що-небудь звідкись, із чогось), РВА́ТИ, ВИСМИ́КУВАТИ, ВИСМИКА́ТИ, ВИДИРА́ТИ, ВИСКУ́БУВАТИ, ВИША́РПУВАТИ розм.; ВИПРУ́ЧУВАТИ, ВИПРУЧА́ТИ (перев. про руки, ноги); ВИЩИ́ПУВАТИ (перев. про рослини). — Док. Словник синонімів української мови
  6. видирати — Видира́ти, -дира́ю, -дира́єш; ви́дерти, -деру, -дереш, -деруть; ви́дер, -дерла, -дерли; ви́дерши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. видирати — ВИДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ДЕРТИ і ВИ́ДРАТИ, деру, дереш, док., перех. 1. Рвучи, відділяти, відокремлювати що-небудь від цілого. — Півнику-братику, відчини! Як не відчиниш, віконце видеру, борщик виїм і тебе візьму (Укр.. Словник української мови в 11 томах
  8. видирати — Видирати, -раю, -єш сов. в. видерти, -деру, -реш, гл. 1) Вырывать, вырвать, отдирать, отодрать. Червону китайку з-під жупана видирає. Макс. 2) Отнимать, отнять силою. Або дай, або видеру. Ном. № 1078. Вовкові барана з горла не видереш. Ном. № 4852. Словник української мови Грінченка