видирати

ВИДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ДЕРТИ і ВИ́ДРАТИ, деру, дереш, док., перех.

1. Рвучи, відділяти, відокремлювати що-небудь від цілого.

— Півнику-братику, відчини! Як не відчиниш, віконце видеру, борщик виїм і тебе візьму (Укр.. казки, 1951, 43);

Романенко і побагровів і нервовим рухом видер кілька аркушів з блокнота (Жур., Звич. турботи, 1960, 78);

Він знову з тихим тріском видрав собі волосину (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 300);

// Витягати, виймати з чогось в’язкого, липкого.

Бідолашна [коняка] намагалася вимкнутися із трясовини.. Їй таки пощастило видерти одну ногу, — і потім вона вже легше звільнила другу (Досв., Вибр., 1959, 64);

// перен. Діставати, знаходити з труднощами.

— Добряча шапка! Чабанська!.. Це мені Хома дав. І де він їх видирає? (Гончар, І, 1954, 68);

І чого не наверзе баба! Діти все дивуються. — І де ви, бабо, видрали таких казок та приказок? (Дн. Чайка, Тв., 1960, 27);

— Хіба ж таки ми не знайдемо тії [тієї] вражої Оксани? — Гайда з нами, Щуре: ми її із землі тобі видеремо! (Вас., І, 1959, 234).

2. Забирати з гнізда, з нори (яйця, пташенят і т. ін.).

Він ніколи не видирав сорочачих яєць, не бачив, як квочка висиджує курчат (Донч., V, 1957, 57);

[Ведмідь:] Мед поліз я видирати, Став трухлявий сук тріщати (Фомін, Вибр., 1958, 264);

Ой видрала кубелечко, де качка несеться, Перечула через люде, ледащо сміється (Чуб., V, 1874, 392).

3. Забирати силоміць, виривати що-небудь у когось; віднімати.

Мотря кинулась до Мелашки та й почала видирати деркача з рук (Н.-Лев., II, 1956, 358);

Її тішило, як горобці заметушилися, навперейми видираючи один від одного крихти (Коцюб., І, 1955, 272);

Побачивши бінокль, він безцеремонно видер його в оторопілої Сахно (Смолич, І, 1958, 76);

// перен. Примушувати віддавати або віднімати що-небудь у когось, створивши відповідні умови.

Таким самим солодким, жалісним, рівним голосом обманює він і мужиків, видирає в них гроші за найменшу провину (Коб., І, 1956, 178);

— І таки треба видирати землю в тих, хто нажертися нею не може… (Стельмах, Хліб.., 1959, 148).