1. Словник української мови в 11 томах

видиратися

ВИДИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́ДЕРТИСЯ і ВИ́ДРАТИСЯ, деруся, дерешся, док.

1. З труднощами вириватися від кого-небудь або вибиратися звідкись.

— Одчепіться од моєї душі!.. — крикнула Василина й насилу видерлась з бурлацьких рук (Н.-Лев., II, 1956, 101);

Він з рук п’ятьох десятків гайдуків, звичайно, видертись не міг і опинився в казематі (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 82);

Ось за лісом, напевне, почнуться села, хутори… Аби тільки видертись з цієї глушини (Донч., III, 1956, 75);

// перен., розм. Відшукуватися, знаходитися (про кого-небудь небажаного).

— В мене.. на поле наслідників нема, хіба, може, десь видереться якась рідня, — десята вода на кисіль (Н.-Лев., IV, 1956, 193);

— Ця [панна] навчить, як треба господарити! — казали в економії, — в цієї і трісочка не пропаде марно… І де воно видралося тут отаке зілля (Вас., II, 1959, 64).

2. З труднощами, здебільшого допомагаючи собі руками, вибиратися, вилазити нагору, на високий предмет.

Настя зирк — та й охолола: чіпляючись за лозу, на берег видирався інспектор (Вас., І, 1959, 223);

Крекчучи, я почав видиратися по драбині (Мур., Бук. повість, 1959, 232);

Перед ним всі розступились. Він же видерся на скелю (Л. Укр., IV, 1954, 137);

Андрій видрався на дерево (Довж., І, 1958, 223).

3. тільки недок. Пас. до видира́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видиратися — видира́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. видиратися — -аюся, -аєшся, недок., видертися і видратися, -деруся, -дерешся, док. 1》 З труднощами вириватися від кого-небудь або вибиратися звідкись. || перен., розм. Відшукуватися, знаходитися (про кого-небудь небажаного). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видиратися — Видряпуватися, видряпатися, повидряпуватися, вилазити, вилізати, вилізти, повилазити, повилізати Словник чужослів Павло Штепа
  4. видиратися — ВИДИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́ДЕРТИСЯ, ВИ́ДРАТИСЯ, деруся, дерешся, док. 1. Із труднощами вириватися від кого-небудь або вибиратися звідкись. – Одчепіться од моєї душі!.. – крикнула Василина й насилу видерлась з бурлацьких рук (І. Словник української мови у 20 томах
  5. видиратися — див. вилазити; лізти; підніматися Словник синонімів Вусика
  6. видиратися — ВИЛА́ЗИТИ (лізти нагору, чіпляючись за що-небудь), ВИЛІЗА́ТИ рідше, ЗАЛА́ЗИТИ, ЗАЛІЗА́ТИ рідше, П'ЯСТИ́СЯ, ПНУ́ТИСЯ, ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ), ВИДИРА́ТИСЯ, ВИКАРА́БКУВАТИСЯ розм., ДРЯ́ПАТИСЯ розм., ВИДРЯ́ПУВАТИСЯ розм., ВИШКРЯ́БУВАТИСЯ розм. рідко. — Док. Словник синонімів української мови
  7. видиратися — Видиратися, -раюся, -єшся, сов. в. видертися, -руся, -решся, гл. 1) Вскарабкиваться, вскарабкаться. 2) Выкарабкиваться, выкарабкаться. Як вже надрубив дуже, дуб похилився та й пригнітив його.... не видереться з під того дуба. О. 1862. V. 82. Словник української мови Грінченка