виказувати

Значення в інших словниках

1. виказувати — вика́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. виказувати — ВИКА́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КАЗАТИ, ажу, ажеш, док. 1. що, кому. Казати, висловлювати кому-небудь усе, що є на думці. Дідова дочка прийде додому, а мачуха почне її бити і дідові виказувати: – Твоя дитина ледащо (О. Словник української мови у 20 томах
3. виказувати — вика́зувати шк. ставити незадовільні оцінки (ст): Так було в третій клясі, коли на конференції виказано мене “тільки” з чотирьох предметів, але тепер в І́V клясі мав піти до нас додому паштет з шістьома предметами, а це були: латина, грека, німецьке... Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. виказувати — див. говорити; дорікати Словник синонімів Вусика
5. виказувати — ВИДАВА́ТИ (робити відомим що-небудь таємне, приховане; робити на когось донесення й т. ін.), ВИКА́ЗУВАТИ, ВИКРИВА́ТИ, РОЗКРИВА́ТИ, ЗРА́ДЖУВАТИ, ТОПИ́ТИ розм., РОЗГОЛО́ШУВАТИ (перев. про таємницю). — Док. Словник синонімів української мови
6. виказувати — Вика́зувати, -ка́зую, -зуєш; ви́казати, -кажу, -кажеш, -жуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. виказувати — ВИКА́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КАЗАТИ, ажу, ажеш, док., перех. 1. Казати, висловлювати все, що є на думці (перев. неприємне); дорікати. Дідова дочка прийде додому, а мачуха почне її бити і дідові виказувати: — Твоя дитина ледащо (Ів., Укр.. Словник української мови в 11 томах
8. виказувати — Виказувати, -зую, -єш сов. в. виказати, -жу, -жеш, гл. 1) Обнаруживать, обнаружить, открывать, открыть, высказывать, высказать. І ушки в мене сміються, так ними (дітьми) втішаюся, та їм сього не виказую. Г. Барв. 293. Виказує на тебе, що ти з ним крав. Словник української мови Грінченка