виманювання
вима́нювання
-я, с.
Дія за знач. виманювати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виманювання — вима́нювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- виманювання — ВИМА́НЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вима́нювати. Прокуратура порушила справу стосовно чиновника за виманювання грошей у приватного підприємця (з газ.); Для виманювання зі схованок вовків або диких качок мисливці вдавалися до відтворення власним голосом вовчого виття чи качиного крякання (з Інтернету). Словник української мови у 20 томах
- виманювання — ВИМА́НЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вима́нювати. Словник української мови в 11 томах