вимогливо
вимо́гливо
Присл. до вимогливий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вимогливо — вимо́гливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- вимогливо — ВИМО́ГЛИВО. Присл. до вимо́гливий. Анч дивився на нього вимогливо і рішуче (М. Трублаїні); Мабуть, “високий гість” у своїй заклопотаності прийняв оріонця за сторожа, бо, не вітаючись, звернувся до старого досить вимогливо (О. Словник української мови у 20 томах
- вимогливо — ВИМО́ГЛИВО. Присл. до вимо́гливий. Анч дивився на нього вимогливо і рішуче (Трубл., II, 1955, 236). Словник української мови в 11 томах