вимогливість

вимо́гливість

-вості, ж.

Властивість за знач. вимогливий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимогливість — вимо́гливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вимогливість — ВИМО́ГЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. вимо́гливий. Усі знали вимогливість Басової, заочі лаяли її страшенно і боялися (В. Собко); В його голосі прозвучала тверда вимогливість (О. Словник української мови у 20 томах
  3. вимогливість — ВИМО́ГЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. вимо́гливий. Усі знали вимогливість Басової, заочі лаяли її страшенно і боялися (Собко, Справа.., 1959, 62); В його голосі прозвучала тверда вимогливість (Гур., Життя.., 1954, 234). Словник української мови в 11 томах