вимогливість
вимо́гливість
-вості, ж.
Властивість за знач. вимогливий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вимогливість — вимо́гливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- вимогливість — ВИМО́ГЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. вимо́гливий. Усі знали вимогливість Басової, заочі лаяли її страшенно і боялися (В. Собко); В його голосі прозвучала тверда вимогливість (О. Словник української мови у 20 томах
- вимогливість — ВИМО́ГЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. вимо́гливий. Усі знали вимогливість Басової, заочі лаяли її страшенно і боялися (Собко, Справа.., 1959, 62); В його голосі прозвучала тверда вимогливість (Гур., Життя.., 1954, 234). Словник української мови в 11 томах