вимочений

ви́мочений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до вимочити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимочений — ви́мочений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вимочений — ВИ́МОЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́мочити. Довгі без кінця мережі моталися на легкому вітрі, неначе жмути чорних шнурків, вимочених в смолі (І. Нечуй-Левицький); Чортів патлач рішуче підсунув до себе книжку, нахиливши до неї своє вимочене лице (В. Словник української мови у 20 томах
  3. вимочений — ви́мочений: ◊ як ви́мочена ку́рка → курка Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. вимочений — ВИ́МОЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́мочити. Довгі без кінця мережі моталися на легкому вітрі, неначе жмути чорних шнурків, вимочених в смолі (Н.-Лев., II, 1954, 221); Вимочені гриби вкладають шапками вниз у бочки або скляні банки (Укр. Словник української мови в 11 томах