вимочений
ви́мочений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до вимочити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вимочений — ви́мочений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вимочений — ВИ́МОЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́мочити. Довгі без кінця мережі моталися на легкому вітрі, неначе жмути чорних шнурків, вимочених в смолі (І. Нечуй-Левицький); Чортів патлач рішуче підсунув до себе книжку, нахиливши до неї своє вимочене лице (В. Словник української мови у 20 томах
- вимочений — ви́мочений: ◊ як ви́мочена ку́рка → курка Лексикон львівський: поважно і на жарт
- вимочений — ВИ́МОЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́мочити. Довгі без кінця мережі моталися на легкому вітрі, неначе жмути чорних шнурків, вимочених в смолі (Н.-Лев., II, 1954, 221); Вимочені гриби вкладають шапками вниз у бочки або скляні банки (Укр. Словник української мови в 11 томах