1. Великий тлумачний словник сучасної мови

виплакувати

випла́кувати

-ую, -уєш, недок., виплакати, -ачу, -ачеш, док., перех.

1》 Плачучи від горя, образи і т. ін., знаходити заспокоєння, полегкість.

2》 розм. Випрошувати, домагатися чого-небудь сльозами, благанням. Виплакувати очі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виплакувати — випла́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виплакувати — ВИПЛА́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПЛАКАТИ, лачу, лачеш; наказ. сп. ви́плач; док., що. 1. Плачучи від горя, образи і т. ін., знаходити заспокоєння, полегкість. За порогом під грушею Груня виплакувала своє горе (К. Гордієнко); Сьогодні рівно рік. Словник української мови у 20 томах
  3. виплакувати — див. плакати; просити Словник синонімів Вусика
  4. виплакувати — ви́плакати (спла́кати) / випла́кувати (спла́кувати) о́чі. Довго і часто плакати. Буду сина ждати. Та й чи ждати, чи не ждати? Ждала дні і ночі; Не доїла, не доспала, Виплакала очі! (Я. Фразеологічний словник української мови
  5. виплакувати — ВИ́ПРОСИТИ (просячи, домогтися чого-небудь або одержати що-небудь), ВИ́ПРОХАТИ, ВИ́БЛАГАТИ, ВИ́МОЛИТИ (благаючи); РОЗБОГАРА́ДИТИ розм. рідко, ВИ́ПЛАКАТИ розм. (із сльозами благаючи); ВИ́КАНЮЧИТИ розм., ВИ́ЦИГАНИТИ розм., ВИ́ЗУДИТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. виплакувати — ВИПЛА́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПЛАКАТИ, ачу, ачеш, док., перех. 1. Плачучи від горя, образи і т. ін., знаходити заспокоєння, полегкість. За порогом під грушею Груня виплакувала своє горе (Горд. Словник української мови в 11 томах