випурнати

Значення в інших словниках

1. випурнати — випурна́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. випурнати — ВИПУРНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПУРНУТИ, ну, неш, док., розм., рідко. Те саме, що вирина́ти. А Лебедь плись на дно – і випурнув як сніг (Є. Гребінка); Барвистий натовп наче вилазив з-під землі і шикувався, а потім враз випурнули вершники (П. Кочура). Словник української мови у 20 томах
3. випурнати — ВИПЛИВА́ТИ (підійматися з глибини води на її поверхню), СПЛИВА́ТИ, ВИРИНА́ТИ, ЗРИНА́ТИ, ВИПІРНА́ТИ, ВИГУ́ЛЬКУВАТИ розм., ВИПУРНА́ТИ розм. (пірнаючи, знову з'являтися на поверхні води). — Док. Словник синонімів української мови
4. випурнати — ВИПУРНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПУРНУТИ, ну, неш, док., розм. Те саме, що вирина́ти. А Лебедь плись на дно — і випурнув як сніг (Греб., І, 1957, 44); Барвистий натовп наче вилазив з-під землі і шикувався, а потім враз випурнули вершники (Кочура, Зол. грамота, 1960, 107). Словник української мови в 11 томах