1. Словник синонімів української мови

випурнати

ВИПЛИВА́ТИ (підійматися з глибини води на її поверхню), СПЛИВА́ТИ, ВИРИНА́ТИ, ЗРИНА́ТИ, ВИПІРНА́ТИ, ВИГУ́ЛЬКУВАТИ розм., ВИПУРНА́ТИ розм. (пірнаючи, знову з'являтися на поверхні води). — Док.: ви́плисти, ви́пливти, ви́плинути, сплисти́, спливти́, спли́нути, ви́нирнути, ви́ринути, зри́нути, ви́пірнути, ви́гулькнути, ви́пурнути. А з моря солоних глибин Випливали ротаті акули (М. Рильський); В розпачі то кидалась (риба) в морську глибину, то спливала до самої поверхні (Ю. Збанацький); Пірнув (рибалонька), виринає — І утоплену Ганнусю На берег виносить (Т. Шевченко); (Водяник (до Русалки):) Іди на дно! Не смій мені зринати три ночі місячні поверх води (Леся Українка); Коли ж я випірнув з води, в лице так свіжо вітер віяв... (В. Сосюра); Вигулькнувши з води, Маруся попливла наввимашки (О. Донченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випурнати — випурна́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. випурнати — -аю, -аєш, недок., випурнути, -ну, -неш, док., розм. Те саме, що виринати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випурнати — ВИПУРНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПУРНУТИ, ну, неш, док., розм., рідко. Те саме, що вирина́ти. А Лебедь плись на дно – і випурнув як сніг (Є. Гребінка); Барвистий натовп наче вилазив з-під землі і шикувався, а потім враз випурнули вершники (П. Кочура). Словник української мови у 20 томах
  4. випурнати — ВИПУРНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПУРНУТИ, ну, неш, док., розм. Те саме, що вирина́ти. А Лебедь плись на дно — і випурнув як сніг (Греб., І, 1957, 44); Барвистий натовп наче вилазив з-під землі і шикувався, а потім враз випурнули вершники (Кочура, Зол. грамота, 1960, 107). Словник української мови в 11 томах