випускний
випускни́й
-а, -е.
1》 Признач. для випускання чого-небудь. Випускний клапан.
2》 Стос. до випуску з навчального закладу. Випускні екзамени.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- випускний — випускни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- випускний — [виепускний] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- випускний — ВИПУСКНИ́Й, а́, е́. 1. техн. Признач. для випускання чого-небудь. Стояли разом, що так рідко трапляється в їхній роботі, яка кидає їх увсібіч: то до пульта управління, то до випускних отворів у задній стінці мартена, то до ковшів (П. Словник української мови у 20 томах
- випускний — ВИПУСКНИ́Й, а́, е́. 1. Признач. для випускання чого-небудь. Стояли разом, що так рідко трапляється в їхній роботі, яка кидає їх увсібіч: то до пульта управління, то до випускних отворів у задній стінці мартена, то до ковшів (Загреб. Словник української мови в 11 томах