випускний

ВИПУСКНИ́Й, а́, е́.

1. техн. Признач. для випускання чого-небудь.

Стояли разом, що так рідко трапляється в їхній роботі, яка кидає їх увсібіч: то до пульта управління, то до випускних отворів у задній стінці мартена, то до ковшів (П. Загребельний);

Досліджено можливості зменшення експлуатаційних витрат палива дизелем шляхом оптимізації конструктивних параметрів випускної системи (з наук. літ.);

Із випускних систем поршневих двигунів внутрішнього згоряння виділяється до 2 % отруйних речовин (з наук.-техн. літ.);

Випускний клапан;

Випускний трубопровід.

2. Стос. до випуску з навчального закладу.

В середині травня восьмикласникам наспіх, без випускних екзаменів і належної урочистості, видали атестати про закінчення гімназії (Б. Антоненко-Давидович);

В числі переведених у випускний клас першим було названо Лісницького Мишка, потім йшли прізвища Мокрицького, Папаноліса, Ільницького і Шліхтіна (Б. Левін).

3. у знач. ім. ви́пускний, ного, ч., розм. Те саме, що Випускни́й ве́чір (див. ве́чір).

Випускний для кожного учня – це надзвичайна подія, до якої випускники йдуть рік за роком, здобуваючи знання, гризучи граніт науки, і відсвяткувати його потрібно яскраво та весело (з газ.);

Якщо хлопці замислюються про костюм на випускний лише незадовго до цього визначного дня, то юні панянки недосипають ночей ще з ранньої весни (з газ.);

Шкільний випускний нині коштує батькам недешево (з газ.).