1. Великий тлумачний словник сучасної мови

виродливий

виродли́вий

-а, -е.

Який має фізичні вади, зовнішньо потворний (про людину, тварину, частини тіла).

|| Який має порушення нормальної будови (про рослину).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виродливий — виродли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. виродливий — ВИРОДЛИ́ВИЙ, а, е. Який має фізичні вади, потворний зовні (про людину, тварину, частини тіла). [Ірина:] Хіба ви поцілуєте дівчину, в якої спотворене обличчя? Хіба ви зможете її любити, бачачи щодня її виродливу, негарну, страшну? (І. Словник української мови у 20 томах
  3. виродливий — БРИДКИ́Й (про людину, обличчя і т. ін. — дуже негарний), ПРЕПОГА́НИЙ підсил. розм., ПАСКУ́ДНИЙ підсил. розм.; ВІДРА́ЗЛИВИЙ (який відштовхує своїм виглядом); ВИРОДЛИ́ВИЙ, ПОТВО́РНИЙ підсил., ПОЧВА́РНИЙ розм. рідше, ПОЧВА́РЛИВИЙ розм. Словник синонімів української мови
  4. виродливий — ВИРОДЛИ́ВИЙ, а, е. Який має фізичні вади, зовнішньо потворний (про людину, тварину, частини тіла). [Ірина:] Хіба ви поцілуєте дівчину, в якої спотворене обличчя? Хіба ви зможете її любити, бачачи щодня її виродливу, негарну, страшну? (Коч. Словник української мови в 11 томах