вирубаний

Значення в інших словниках

1. вирубаний — ви́рубаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
2. вирубаний — ВИ́РУБАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́рубати. Цього ж разу так гаряче обговорювали кіно (“А він їй!.. А вона йому!.. А вони їм!”), що незчулись, як опинились не в своїх хатах, а в густому вишняку, що виріс на місці вирубаного саду (А. Словник української мови у 20 томах
3. вирубаний — ВИ́РУБАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́рубати. Вогні ватр тьмяно блимали на полі, солдати, які сиділи довкола найближчого вогнища, скидалися на вирубані статуї з великої брили. (Кочура, Зол. грамота, 1960, 303); Деякі стовбури вже були обтесані й зарубки вирубані (Донч., IV, 1957, 245). Словник української мови в 11 томах