вирубка

Значення в інших словниках

1. вирубка — ви́рубка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. вирубка — ВИ́РУБКА, и, ж. 1. розм. Дія за знач. виру́бувати, ви́рубати; вирубування, поруб. Ремінь вирішив тишком залатати оці лисини, що виникли після лихої вирубки бука (М. Чабанівський). 2. Місце, ділянка, де вирубано ліс; зруб. Словник української мови у 20 томах
3. вирубка — У лісоводстві — вирубування деяких дерев (переважно віком понад 20 р.) із захисною метою для покращення умов росту решти дерев. Універсальний словник-енциклопедія
4. вирубка — ВИРУ́БУВАННЯ (лісу, дерев), ВИ́РУБ, РУБА́ННЯ, ПО́РУБ, ВИ́РУБКА рідше, ПОРУ́БКА рідше. Вирубування лісів без усякого господарського розрахунку згубно позначилося на стані річок України (з журналу); Це був ліс старий,.. Словник синонімів української мови
5. вирубка — ВИ́РУБКА, и, ж. 1. Дія за знач. виру́бувати, ви́рубати. Ремінь вирішив тишком залатати оці лисини, що виникли після лихої вирубки буку (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 176); З XVI століття в [Біловезькій] Пущі почалась вирубка корабельного лісу (Наука.. Словник української мови в 11 томах