1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вискубувати

виску́бувати

-ую, -уєш.

Недок. до вискубти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вискубувати — виску́бувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вискубувати — ВИСКУ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СКУБАТИ, аю, аєш, ВИ́СКУБТИ, бу, беш; мин. ч. ви́скуб, ла, ло; док., що. Смикаючи, скубучи, виривати що-небудь (пір'я, волосся, траву і т. ін.). Знов усі сидять мовчуном. Словник української мови у 20 томах
  3. вискубувати — див. рвати Словник синонімів Вусика
  4. вискубувати — ВИРИВА́ТИ (смикаючи, витягати, виймати що-небудь звідкись, із чогось), РВА́ТИ, ВИСМИ́КУВАТИ, ВИСМИКА́ТИ, ВИДИРА́ТИ, ВИСКУ́БУВАТИ, ВИША́РПУВАТИ розм.; ВИПРУ́ЧУВАТИ, ВИПРУЧА́ТИ (перев. про руки, ноги); ВИЩИ́ПУВАТИ (перев. про рослини). — Док. Словник синонімів української мови
  5. вискубувати — ВИСКУ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СКУБАТИ, аю, аєш і ВИ́СКУБТИ, бу, беш; мин. ч. ви́скуб, ла, ло; док., перех. Смикаючи, скубучи, виривати що-небудь (пір’я, волосся, траву і т. ін.). Знов усі сидять мовчуном. Словник української мови в 11 томах