високоверхий
високове́рхий
-а, -е.
Який має високий верх або високу вершину.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- високоверхий — високове́рхий прикметник Орфографічний словник української мови
- високоверхий — ВИСОКОВЕ́РХИЙ, а, е. Який має високий верх або високу вершину. Цвітуть-процвітають маки городні, і високоверхі коноплі зеленіють (Марко Вовчок); Прибулець не вдався до критики, видно, був із розряду людей делікатних, навіть підхвалив дівчат... Словник української мови у 20 томах
- високоверхий — ВИСОКОВЕ́РХИЙ, а, е. Який має високий верх або високу вершину. Цвітуть-процвітають маки городні і високоверхі коноплі зеленіють (Вовчок, І, 1955, 11); В високоверхому домі на учті весільній сиділи Всі Менелая славетного родичі... Словник української мови в 11 томах