високодумний
високоду́мний
-а, -е, рідко.
Який виявляє високодумство, сповнений зарозумілості.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- високодумний — високоду́мний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- високодумний — ВИСОКОДУ́МНИЙ, а, е. 1. Який виявляє високодумство, сповнений зарозумілості; пихатий. Єремія був найбагатіший за всіх магнатів, гордий та високодумний (І. Словник української мови у 20 томах
- високодумний — ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших), ГО́РДИЙ, ГОРДОВИ́ТИЙ, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ, БУНДЮ́ЧНИЙ підсил., ПИХА́ТИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил., ЧВАНЛИ́ВИЙ підсил., СПЕСИ́ВИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- високодумний — ВИСОКОДУ́МНИЙ, а, е, рідко. Який виявляє високодумство, сповнений зарозумілості. Словник української мови в 11 томах
- високодумний — Високодумний, -а, -е Гордый, высокомѣрный. Словник української мови Грінченка