1. Словник української мови в 11 томах

високодумний

ВИСОКОДУ́МНИЙ, а, е, рідко. Який виявляє високодумство, сповнений зарозумілості.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. високодумний — високоду́мний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. високодумний — -а, -е, рідко. Який виявляє високодумство, сповнений зарозумілості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. високодумний — ВИСОКОДУ́МНИЙ, а, е. 1. Який виявляє високодумство, сповнений зарозумілості; пихатий. Єремія був найбагатіший за всіх магнатів, гордий та високодумний (І. Словник української мови у 20 томах
  4. високодумний — ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших), ГО́РДИЙ, ГОРДОВИ́ТИЙ, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ, БУНДЮ́ЧНИЙ підсил., ПИХА́ТИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил., ЧВАНЛИ́ВИЙ підсил., СПЕСИ́ВИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  5. високодумний — Високодумний, -а, -е Гордый, высокомѣрный. Словник української мови Грінченка