1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вистеляти

вистеля́ти

-яю, -яєш, недок., вистелити, -лю, -лиш, док., перех.

Укривати чим-небудь усю поверхню чогось.

|| Розкладати, розстеляти що-небудь на чомусь.

|| тільки док., рідко. Нагнути до самої землі; виложити (траву, злаки).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вистеляти — вистеля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вистеляти — Вистилати, вимощувати; (квітами) укривати, застеляти, застилати. Словник синонімів Караванського
  3. вистеляти — ВИСТЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, рідко ВИСТЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́СТЕЛИТИ, лю, лиш, док., що. Укривати чим-небудь усю поверхню чогось. В кімнаті було свіжо від лугової трави, якою щоранку жінка вистеляла долівку (Я. Словник української мови у 20 томах
  4. вистеляти — див. мостити Словник синонімів Вусика
  5. вистеляти — ВИСТЕЛЯ́ТИ (укривати чим-небудь усю поверхню чогось), ВИСТИЛА́ТИ, ВИМО́ЩУВАТИ, ВИМОЩА́ТИ рідше. — Док.: ви́стелити, ви́слати, ви́мостити. Зів'яла та посохла трава, якою вистелив Йон своє кубелечко на винограднику (М. Словник синонімів української мови
  6. вистеляти — ВИСТЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́СТЕЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Укривати чим-небудь всю поверхню чогось. В кімнаті було свіжо від лугової трави, якою щоранку жінка вистеляла долівку (Грим., Син.. Словник української мови в 11 томах