вистеляти

ВИСТЕЛЯ́ТИ (укривати чим-небудь усю поверхню чогось), ВИСТИЛА́ТИ, ВИМО́ЩУВАТИ, ВИМОЩА́ТИ рідше. — Док.: ви́стелити, ви́слати, ви́мостити. Зів'яла та посохла трава, якою вистелив Йон своє кубелечко на винограднику (М. Коцюбинський); Вимостивши (солому), він стрибнув з воза і почав вистилати рядном, що винесла Оришка (Панас Мирний); Вимощувати доріжки на подвір'ї рекомендується в чотири шари (з газети).

СТЕЛИ́ТИ (класти, розкладати що-небудь на якійсь поверхні), СЛА́ТИ, ПРОСТИЛА́ТИ, ПРОСТЕЛЯ́ТИ, РОЗСТИЛА́ТИ, РОЗСТЕЛЯ́ТИ, ПОСТИЛА́ТИ розм., ПОСТЕЛЯ́ТИ розм.; НАСТИЛА́ТИ, НАСТЕЛЯ́ТИ, ВИСТЕЛЯ́ТИ, МОСТИ́ТИ (рівномірним шаром). — Док.: постели́ти, посла́ти, просла́ти, простели́ти, розстели́ти, розісла́ти, настели́ти, насла́ти, ви́стелити, ви́слати, помости́ти. Після вечері Василина збиває йому, наче господареві, подушку, стелить на переложне сіно свіже рядно (М. Стельмах); Увійшли два санітари, постеливши серед каюти брезент (В. Кучер); Він упав коло самого порога на купу тертої соломи, що слали замість постелі, і неутішно плакав (Панас Мирний); Онися.. простелила на траві рушники, поклала ложки, поставила миски й покликала орачів полуднувати (І. Нечуй-Левицький); Помостити сіно на возі.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вистеляти — вистеля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вистеляти — Вистилати, вимощувати; (квітами) укривати, застеляти, застилати. Словник синонімів Караванського
  3. вистеляти — -яю, -яєш, недок., вистелити, -лю, -лиш, док., перех. Укривати чим-небудь усю поверхню чогось. || Розкладати, розстеляти що-небудь на чомусь. || тільки док., рідко. Нагнути до самої землі; виложити (траву, злаки). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вистеляти — ВИСТЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, рідко ВИСТЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́СТЕЛИТИ, лю, лиш, док., що. Укривати чим-небудь усю поверхню чогось. В кімнаті було свіжо від лугової трави, якою щоранку жінка вистеляла долівку (Я. Словник української мови у 20 томах
  5. вистеляти — див. мостити Словник синонімів Вусика
  6. вистеляти — ВИСТЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́СТЕЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Укривати чим-небудь всю поверхню чогось. В кімнаті було свіжо від лугової трави, якою щоранку жінка вистеляла долівку (Грим., Син.. Словник української мови в 11 томах