вистрибувати

вистри́бувати

-ую, -уєш, недок., вистрибнути, -ну, -неш, док.

1》 Стрибати звідки-небудь, з чогось назовні; вискакувати.

2》 Стрибком вибиратися, підніматися на кого-, що-небудь.

3》 тільки недок. Рухатися, переміщатися стрибками.

4》 тільки недок. Танцювати зі стрибками.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вистрибувати — вистри́бувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вистрибувати — ВИСТРИ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СТРИБНУТИ, ну, неш, док. 1. Стрибати звідки-небудь, із чогось назовні; вискакувати. З густої конюшини .. полохливо вистрибував високими скоками заєць і перебігав у інші місця (О. Словник української мови у 20 томах
  3. вистрибувати — див. іти; пустувати; стрибати; танцювати; ходити Словник синонімів Вусика
  4. вистрибувати — ВИСКА́КУВАТИ (стрибати звідки-небудь кудись; стрибком вибиратися на кого-, що-небудь), ВИСТРИ́БУВАТИ, ВИПЛИ́ГУВАТИ, СКАКА́ТИ, ВИКИДА́ТИСЯ. — Док.: ви́скочити, ви́стрибнути, ви́плигнути, ско́чити, ви́кинутися, ви́приснути рідко. Словник синонімів української мови
  5. вистрибувати — Вистри́бувати, -бую, -буєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вистрибувати — ВИСТРИ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СТРИБНУТИ, ну, неш, док. 1. Стрибати звідки-небудь, з чогось назовні; вискакувати. З густої конюшини.. полохливо вистрибував високими скоками заєць і перебігав у інші місця (Коб. Словник української мови в 11 томах
  7. вистрибувати — Вистрибувати, -бую, -єш гл. Подскакивать, прыгать, танцевать. Попереду чумак іде, вистрибує йдучи. Рудч. Чп. В обох підківки забряжчали, жижки до танців задріжали, вистрибувавши гоцака. Котл. Ен. І. 20. Словник української мови Грінченка