вистроювати
вистро́ювати
-юю, -юєш, недок., вистроїти, -ою, -оїш, док., перех.
1》 рідко. Ставити в ряд, рядами, шикувати; ставити, розміщати в певному порядку кого-небудь.
2》 діал. Гарно, святково одягати кого-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вистроювати — вистро́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вистроювати — 1. (вояків) шикувати. пошикувати, вишиковувати, вишикувати, повишиковувати 2. (будову) див. строїти, конструювати 3. це див. наряжатися Словник чужослів Павло Штепа
- вистроювати — ВИСТРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́СТРОЇТИ, ою, оїш, док. 1. кого, що, рідко. Те саме, що вишико́вувати. Янош їх [жандармів] вистроював, подавав команди, проводив бойовим порядком вулицями села (С. Словник української мови у 20 томах
- вистроювати — II. ШИКУВА́ТИ (ставити в ряд, шеренгу тощо), ВИШИКО́ВУВАТИ, СТРО́ЇТИ, ВИСТРО́ЮВАТИ, ЛАДНА́ТИ розм., ЛАШТУВА́ТИ розм., ШЕРЕГУВА́ТИ заст. — Док.: пошикува́ти, ви́шикувати, ви́строїти, ви́ладнати, ви́лаштувати. Словник синонімів української мови
- вистроювати — ВИСТРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́СТРОЇТИ, ою, оїш, док., перех. 1. рідко. Ставити в ряд, рядами, шикувати; ставити, розміщати в певному порядку кого-небудь. Дід Овсій вистроїв усіх в одну лінію, а сам пішов попереду (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- вистроювати — Вистроювати, -строюю, -єш сов. в. вистроїти, -строю, -їш, гл. 1) Наряжать, нарядить. 2) = будувати, збудувати. Вистроїв їм хату. Рудч. Ск. І. 164. Словник української мови Грінченка