вистроювати

Значення в інших словниках

1. вистроювати — вистро́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. вистроювати — -юю, -юєш, недок., вистроїти, -ою, -оїш, док., перех. 1》 рідко. Ставити в ряд, рядами, шикувати; ставити, розміщати в певному порядку кого-небудь. 2》 діал. Гарно, святково одягати кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вистроювати — ВИСТРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́СТРОЇТИ, ою, оїш, док. 1. кого, що, рідко. Те саме, що вишико́вувати. Янош їх [жандармів] вистроював, подавав команди, проводив бойовим порядком вулицями села (С. Словник української мови у 20 томах
4. вистроювати — II. ШИКУВА́ТИ (ставити в ряд, шеренгу тощо), ВИШИКО́ВУВАТИ, СТРО́ЇТИ, ВИСТРО́ЮВАТИ, ЛАДНА́ТИ розм., ЛАШТУВА́ТИ розм., ШЕРЕГУВА́ТИ заст. — Док.: пошикува́ти, ви́шикувати, ви́строїти, ви́ладнати, ви́лаштувати. Словник синонімів української мови
5. вистроювати — ВИСТРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́СТРОЇТИ, ою, оїш, док., перех. 1. рідко. Ставити в ряд, рядами, шикувати; ставити, розміщати в певному порядку кого-небудь. Дід Овсій вистроїв усіх в одну лінію, а сам пішов попереду (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
6. вистроювати — Вистроювати, -строюю, -єш сов. в. вистроїти, -строю, -їш, гл. 1) Наряжать, нарядить. 2) = будувати, збудувати. Вистроїв їм хату. Рудч. Ск. І. 164. Словник української мови Грінченка