1. Великий тлумачний словник сучасної мови

висушений

ви́сушений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до висушити.

|| висушено, безос. присудк. сл.

|| у знач. прикм. Дуже худий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висушений — ви́сушений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. висушений — ВИ́СУШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́сушити. Не ворухнеться гаряче, висушене спекою повітря (В. Козаченко); На горищі він знайшов давно висушений бучок [ціпок] (С. Словник української мови у 20 томах
  3. висушений — ВИ́СНАЖЕНИЙ (який виснажився, ослабів від утоми, недоїдання, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЕНИЙ, ЗМУ́ЧЕНИЙ, ОСЛА́БЛЕНИЙ, ОСЛА́БЛИЙ, ОСЛАБІ́ЛИЙ, ВИ́МУЧЕНИЙ, ЗАМУ́ЧЕНИЙ, АСТЕНІ́ЧНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  4. висушений — Ви́сушений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. висушений — ВИ́СУШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́сушити. Не ворухнеться гаряче, висушене спекою повітря (Коз., Нові Потоки, 1948, 4); На горищі він [Семко] знайшов давно висушений бучок (Чорн., Визвол. Словник української мови в 11 томах