1. Великий тлумачний словник сучасної мови

висічений

ви́січений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до висікти.

|| висічено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висічений — ви́січений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. висічений — ВИ́СІЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́сікти. Від вівтаря, висіченого в товщі муру, віяло сивою давниною (Н. Королева); На околиці міста, в холодку кленів під Замковою горою стояв висічений з граніту .. пам'ятник (С. Словник української мови у 20 томах
  3. висічений — ВИ́СІЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́сікти. Дерева, будинки, тини — такі тверді, мов висічені з мармуру (Коцюб., І, 1955, 404); Все збирався [Саїд] якось зайти, оглянути багатовікові написи, висічені на внутрішніх колонах мечеті (Ле, Міжгір’я... Словник української мови в 11 томах