витягати
I в`итягати-аю, -аєш, док., перех.
Вибрати що-небудь звідкись за кілька чи багато разів.
II витяг`ати-аю, -аєш і витягувати, -ую, -уєш, недок., витягти і витягнути, -гну, -гнеш; мин. ч. витяг, -ла, -ло і витягнув, -нула, -нуло; док., перех.
1》 Тягнучи, розтягаючи, збільшувати що-небудь у довжину.
|| Розташовувати, ставити кого-, що-небудь в одну лінію.
2》 Випрямляти, вирівнювати, простягати в якому-небудь напрямку (руку, ногу і т. ін.).
|| Випинати вперед.
Витягти ноги — умерти; здохнути.
3》 Тягнучи, виволікати кого-, що-небудь звідкись.
|| Піднімати, тягти кого-, що-небудь знизу вгору.
|| Діставати, виймати що-небудь звідкись, із чогось.
|| розм. Красти, непомітно виймаючи з чого-небудь.
4》 перен., розм. Допомагати кому-, чому-небудь вибратися, вийти зі скрутного становища.
|| Примушувати або заохочувати кого-небудь піти, поїхати звідкись, кудись.
5》 перен. Примушувати дати, одержувати з труднощами, виманювати, видурювати.
|| Докладаючи зусиль, примушувати дати відповідь, домагатися розповіді про що-небудь.
6》 Знаходячи, вибираючи, використовувати, виписувати з тексту.
7》 Видаляти що-небудь із чогось через всмоктування, висмоктування, за допомогою протягу і т. ін.
|| тільки док., розм. Випити багато або все (звичайно про алкогольні напої).
8》 Співаючи, довго тримати, протягувати звук (звичайно на верхніх нотах).
9》 тільки док., також без додатка, розм. Витримати, осилити.
|| Виконати що-небудь, упоратися з чимсь.
10》 розм. Бити батогом, нагаєм, києм і т. ін., протягуючи по тілу.
Значення в інших словниках
- витягати — (робити прямим) витягувати, випрямляти, випростовувати. Словник синонімів Полюги
- витягати — ви́тягати дієслово доконаного виду витяга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- витягати — (з чого) тягнути, виволікати, видіставати, виймати, видобувати; (що) розтягати; (з кого) виуджувати; (руку) випростувати, вирівнювати; (губи) випинати; (з біди) вирятовувати; (жили) вимотувати, висотувати; (дим) висмоктувати. Словник синонімів Караванського
- витягати — ВИ́ТЯГАТИ, аю, аєш, док., що. Вибрати що-небудь звідкись за кілька чи багато разів. [Василина:] Мусила знов бігати по воду аж на чужу вулицю, бо з нашої криниці знов воду витягали (М. Кропивницький). ВИТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, ВИТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок. Словник української мови у 20 томах
- витягати — витяга́ти: ◊ витяга́ти консекве́нції → консеквенція Лексикон львівський: поважно і на жарт
- витягати — див. рвати; співати; тягти Словник синонімів Вусика
- витягати — вида́влювати (вижима́ти, витяга́ти і т. ін.) / ви́давити (ви́жати, ви́тягнути і т. ін.) (усі́) со́ки з кого. 1. Нещадно експлуатувати, визискувати кого-небудь. Фразеологічний словник української мови
- витягати — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
- витягати — ВИ́ТЯГАТИ, аю, аєш, док., перех. Вибрати що-небудь звідкись за кілька або багато разів. [Василина:] Мусила знов бігати по воду аж на чужу вулицю, бо з нашої криниці знов воду витягали (Кроп., III, 1959, 175). Словник української мови в 11 томах
- витягати — Витягати, -гаю, -єш сов. в. витягти, -гну, -неш, гл. 1) Вытягивать, вытянуть, вытаскивать, вытащить. Витягніть Василечка трьома неводами. Мет. 181. Марко витяг з кутка кілька табель. Стор. МПр. 115. 2) Вынимать, вынуть. Шага з кишені панської витягає. Словник української мови Грінченка