1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вклепувати

вкле́пувати

(уклепувати), -ую, -уєш, недок., вклепати (уклепати), -аю, -аєш, док., перех.

1》 Клепаючи щось, вправляти, вставляти в що-небудь.

2》 перен., розм. Вплутувати в яку-небудь справу (звичайно неприємну).

3》 тільки док., розм., рідко. Те саме, що викувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вклепувати — вкле́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вклепувати — ВКЛЕ́ПУВАТИ (УКЛЕ́ПУВАТИ), ую, уєш, недок., ВКЛЕПА́ТИ (УКЛЕПА́ТИ), а́ю, а́єш і еплю́, е́плеш; мн. вкле́плють; док. 1. що. Клепаючи щось, вправляти, вставляти в що-небудь. Робітник уклепував силову балку в залізобетонну конструкцію (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. вклепувати — ВТЯГА́ТИ (УТЯГА́ТИ) (залучати кого-небудь до якоїсь справи), ВТЯ́ГУВАТИ (УТЯ́ГУВАТИ), ВПЛУ́ТУВАТИ (УПЛУ́ТУВАТИ) розм.; ВВЕРГА́ТИ (УВЕРГА́ТИ) книжн. (перев. у війну); ВКЛЕ́ПУВАТИ (УКЛЕ́ПУВАТИ) розм. (звич. до неприємної справи). — Док. Словник синонімів української мови
  4. вклепувати — ВКЛЕ́ПУВАТИ (УКЛЕ́ПУВАТИ), ую, уєш, недок., ВКЛЕПА́ТИ (УКЛЕПА́ТИ), а́ю, а́єш, док., перех. 1. Клепаючи щось, вправляти, вставляти в що-небудь. 2. перен., розм. Вплутувати в яку-небудь справу (звичайно неприємну). Словник української мови в 11 томах