вкінець
вкіне́ць
(укінець), присл., рідко.
Те саме, що вкрай 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вкінець — вкіне́ць прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- вкінець — ВКІНЕЦЬ (УКІНЕЦЬ) – В (У) КІНЕЦЬ Вкінець (укінець), присл. розм. Те саме, що вкрай. Як настала тривожна година, Запалилося слово вкінець (Леся Українка); Перебування на сцені, кочовий спосіб життя... Літературне слововживання
- вкінець — ВКІНЕ́ЦЬ (УКІНЕ́ЦЬ), присл., розм. Те саме, що вкрай 1. [Коломійчиха:] Ти ще мені звідкіль? Дивіться?! Аж по вуха заївся черешнями!.. Та що ви мене вкінець грабити [грабувати] хочете? (М. Старицький); Але ось ударив Лютий студенець. Словник української мови у 20 томах
- вкінець — ВКІНЕ́ЦЬ (УКІНЕ́ЦЬ), присл., рідко. Те саме, що вкрай 1. [Коломійчиха:] Ти ще мені звідкіль? Дивіться?! Аж по вуха заївся черешнями!.. Та що ви мене вкінець грабити [грабувати] хочете? (Стар., Вибр., 1959, 351); Але ось ударив Лютий студенець. Словник української мови в 11 томах