владичний

Значення в інших словниках

1. владичний — влади́чний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
2. владичний — ВЛАДИ́ЧНИЙ, а, е. 1. рел.-церк. Те саме, що влади́чий. [Котенко:] Стою тепер на верховині я. Закон для всіх – моє владичне слово (М. Старицький); От руку підніс він. Тиша нараз залягла, .. Всі олімпійці примовкли, скорившися волі владичній (М. Словник української мови у 20 томах
3. владичний — ВЛАДИ́ЧНИЙ, а, е, ц.-с., рідко. Прикм. до влади́ка. [Котенко:] Стою тепер на верховині я. Закон для всіх — моє владичне слово (Стар., Вибр., 1959, 451); От руку підніс він. Тиша нараз залягла,.. Всі олімпійці примовкли, скорившися волі владичній (Зеров, Вибр., 1966, 305). Словник української мови в 11 томах
4. владичний — Владичний, -а, -е 1) Властный, державный. Колись носили ми владичні барви. К. Бай. 18. 2) Архіерейскій. Словник української мови Грінченка