власницький
вла́сницький
-а, -е.
Власт. власникові (у 2 знач.). Власницька психологія.
|| Пов'язаний з приватною власністю.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- власницький — вла́сницький прикметник Орфографічний словник української мови
- власницький — ВЛА́СНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до власника (у 2 знач.). Сюди не доходили ідеали, з якими йшли народники на заслання і смерть. Вузькі власницькі інтереси глушили паростки навіть ліберального просвітительства (І. Словник української мови у 20 томах
- власницький — Вла́сницький, -ка, -ке; -кі, -ких Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- власницький — ВЛА́СНИЦЬКИЙ, а, е. Власт. власникові (в 2 знач.). Власницька психологія; // Пов’язаний з приватною власністю. Прогресивні сили радянського суспільства драматург [О. Корнійчук] показує завжди в їх переможній боротьбі проти.. Словник української мови в 11 томах