власницький

вла́сницький

-а, -е.

Власт. власникові (у 2 знач.). Власницька психологія.

|| Пов'язаний з приватною власністю.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. власницький — вла́сницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. власницький — ВЛА́СНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до власника (у 2 знач.). Сюди не доходили ідеали, з якими йшли народники на заслання і смерть. Вузькі власницькі інтереси глушили паростки навіть ліберального просвітительства (І. Словник української мови у 20 томах
  3. власницький — Вла́сницький, -ка, -ке; -кі, -ких Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. власницький — ВЛА́СНИЦЬКИЙ, а, е. Власт. власникові (в 2 знач.). Власницька психологія; // Пов’язаний з приватною власністю. Прогресивні сили радянського суспільства драматург [О. Корнійчук] показує завжди в їх переможній боротьбі проти.. Словник української мови в 11 томах