вовкувато

вовкува́то

Присл. до вовкуватий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вовкувато — вовкува́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вовкувато — ВОВКУВА́ТО. Присл. до вовкува́тий. Я ж з першого дня дивився на мачуху вовкувато й через неї не держався дому (Б. Антоненко-Давидович); Марина вовкувато поглядала то на неї, то на брата (Ю. Смолич); – Хто їх [німців] кликав? Вони самі прийшли, – промовив Гелда, вовкувато озираючись (І. Багмут). Словник української мови у 20 томах
  3. вовкувато — ВОВКУВА́ТО. Присл. до вовкува́тий. Марина вовкувато поглядала то на неї, то на брата (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 146); — Хто їх [німців] кликав? Вони самі прийшли, — промовив Гелда, вовкувата озираючись (Багмут, Опов., 1959, 18). Словник української мови в 11 томах