войовничо

войовни́чо

присл.

Те саме, що войовниче.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. войовничо — войовни́чо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. войовничо — ВОЙОВНИ́ЧО, присл. Те саме, що войовни́че. Вони [очі] сміються одверто, піднято, войовничо. Вони нарешті зустрілися з ворогом, якого довго чекали (В. Винниченко); Чоловічок, якого звали Конрадом, встав і войовничо випнув груди (О. Словник української мови у 20 томах
  3. войовничо — ВОЙОВНИ́ЧО, присл. Те саме, що войовни́че. Словник української мови в 11 томах