волосина
волоси́на
-и, ж.
Ниткоподібний роговий утвір, що росте на шкірі людини і тварини.
Ні на волосину — ніскільки, нітрохи, зовсім.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- волосина — волоси́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- волосина — ВОЛОСИ́НА, и, ж. Ниткоподібний роговий утвір, що росте на шкірі людини і тварини. Сива волосина ясно виділялася на тлі темної зачіски (В. Собко); Заплющив [Артур] очі й полетів сторчма в .. Словник української мови у 20 томах
- волосина — ви́сі́ти (повиса́ти) / пови́снути на волоси́нці (на волоску́, на волоси́ні). 1. Перебувати в дуже непевному, критичному становищі. (Воронін:) Роздмухувати цей конфлікт не в твоїх інтересах. Невже ти не розумієш, що ти й без цього висиш на волосинці? (О. Фразеологічний словник української мови
- волосина — ВОЛОСИ́НА, ВО́ЛОС, ВОЛОСІ́НЬ (звич. довга і цупка). В розкішних русявих косах вже блищали сиві волосини (І. Нечуй-Левицький); Почав (Назар) сивим волосом, як сніжком, присипатись (Марко Вовчок); Данило випрохав кінського волосу у жокеїв (Ю. Словник синонімів української мови
- волосина — ВОЛОСИ́НА, и, ж. Ниткоподібний роговий утвір, що росте на шкірі людини і тварини. Намерзнусь, було, взимку, бо кожух такий, що волосина від волосини — на палець (Барв., Опов.. Словник української мови в 11 томах