1. Великий тлумачний словник сучасної мови

впадати

впада́ти

I (упадати), -аю, -аєш, недок., впасти (упасти), впаду, впадеш, док.

1》 перев. недок.Вливатися, втікати в річку, море, озеро тощо.

|| розм., рідко. Пролягати, вести кудись, у щось (про дорогу і т. ін.).

|| заст. Потрапляти в певні обставини.

|| розм., рідко. Вбігати, проникати, потрапляти куди-небудь.

Впадати (впасти) в око кому — а) привертати чию-небудь увагу; б) (перев. док.) подобатися комусь.

2》 перев. док. Ввалюватися, западати всередину (про очі, щоки і т. ін.).

3》 у що, перен. Набувати певного стану.

|| Схилятися до чогось неправильного в поглядах, у поведінці. Впадати в гріх. Впадати в істерику.

II див. упадати I.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. впадати — Впада́ти: — вдиратися, вбігати [23] — раптово вбігати, вриватися, атакувати [52] Словник з творів Івана Франка
  2. впадати — впада́ти 1 дієслово недоконаного виду вливатися; вбігати, проникати, потрапляти куди-небудь; набувати певного стану впада́ти 2 дієслово недоконаного виду падати, занепадати Орфографічний словник української мови
  3. впадати — [ўпадатие] = упадати -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  4. впадати — ВПАДА́ТИ¹ (УПАДА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВПА́СТИ (УПА́СТИ), впаду́, впаде́ш, док. 1. перев. недок. Вливатися, втікати в річку, море, озеро і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  5. впадати — Вторгатися, вламуватися, входити Словник застарілих та маловживаних слів
  6. впадати — вести́ (заво́дити) сло́во (мо́ву, річ). Говорити про що-небудь. Тепер і решта косарів зрозуміла, до чого вів слово суворий запорожець, і вони загомоніли всі разом (П. Панч); Тепер Марта дивилась на капітана неприязно .. Фразеологічний словник української мови
  7. впадати — ВПАДА́ТИ (УПАДА́ТИ), ВЛИВА́ТИСЯ (УЛИВА́ТИСЯ), ВПЛИВА́ТИ (УПЛИВА́ТИ), ВТІКА́ТИ (УТІКА́ТИ) рідше. — Док.: впа́сти (упа́сти), вли́тися (ули́тися), вплисти́ (уплисти́), втекти́ (утекти́). Словник синонімів української мови
  8. впадати — ВПАДА́ТИ¹ (УПАДА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВПА́СТИ (УПА́СТИ), впаду́, впаде́ш, док. 1. перев. недок. Вливатися, втікати в річку, море, озеро тощо. Струмок той вибігає з гущавини лісу, впадає в озеро (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах