вскакувати

вска́кувати

(ускакувати), -ую, -уєш, недок., вскочити (ускочити), -чу, -чиш, док.

1》 в що.Скакати, стрибати всередину чого-небудь.

|| розм. Швидко вбігати, в'їздити всередину чого-небудь.

2》 перен. Потрапляти в певне оточення.

|| Потрапляти в біду. Вскочити в халепу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вскакувати — вска́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вскакувати — (у що) скакати, стрибати; (в халепу) П. потрапляти уклепуватися, див. УКЛЕПАТИСЯ. Словник синонімів Караванського
  3. вскакувати — ВСКА́КУВАТИ (УСКА́КУВАТИ), ую, уєш, недок., ВСКО́ЧИТИ (УСКО́ЧИТИ), чу, чиш, док. 1. в що. Скакати, стрибати в середину чого-небудь. Кілька разів Остап вскакував у воду мало не по пояс (М. Словник української мови у 20 томах
  4. вскакувати — скака́ти (вска́кувати) / ско́чити (вско́чити) в гре́чку. Зраджувати дружині (чоловікові); мати нешлюбні зв’язки. (Зінька (сама):) Ач, стара, вже й зуби погнили, а їй зальоти на думці: заманулося на старість у гречку скакати (М. Фразеологічний словник української мови
  5. вскакувати — В'ЇЖДЖА́ТИ (УЇЖДЖА́ТИ) (їдучи, потрапляти в межі, всередину чогось), В'ЇЗДИ́ТИ (УЇЗДИ́ТИ), ЗАЇЖДЖА́ТИ, ЗАЇЗДИ́ТИ, ВКО́ЧУВАТИ (УКО́ЧУВАТИ) розм., ВКО́ЧУВАТИСЯ (УКО́ЧУВАТИСЯ) розм.; ВЛІТА́ТИ, ВСКА́КУВАТИ (УСКА́КУВАТИ) (швидко). — Док. Словник синонімів української мови
  6. вскакувати — ВСКА́КУВАТИ (УСКА́КУВАТИ), ую, уєш, недок., ВСКО́ЧИТИ (УСКО́ЧИТИ), чу, чиш, док. 1. в що. Скакати, стрибати в середину чого-небудь. Кілька разів Остап вскакував у воду мало не по пояс (Коцюб. Словник української мови в 11 томах