вівтарник

вівта́рник

-а, ч.

У православній церкві – вівтарний служка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вівтарник — ВІВТА́РНИК, а, ч. У православній церкві – вівтарний служка. Вівтарник має можливість глибше пізнати суть богослужінь, у яких бере безпосередню участь (із журн.); У вівтарників багато роботи при церкві. Вони подають отцеві кадило, аналой, тримають свічки та дискос і т. ін. (з газ.). Словник української мови у 20 томах