1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вівтарний

ві́втарний

-а, -е.

Прикм. до вівтар.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вівтарний — ві́вта́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вівтарний — ВІВТА́РНИЙ, а, е. Стос. до вівтаря. Чи ж не ходила так ранком і сама Ольга до посвятного гаю з квітами Ладі? Медом кроплячи камінь вівтарний, долі собі закликаючи: – Дай щастя-долі, Ладо-богине ласкава! (Н. Словник української мови у 20 томах
  3. вівтарний — ВІВТА́РНИЙ, а, е. Прикм. до ві́вта́р 2. Під стінкою стояв вузенький столик, на зразок вівтарного престолу (Довж., І, 1958, 243). Словник української мови в 11 томах
  4. вівтарний — Вівтарний, -а, -е Олтарный. Словник української мови Грінченка