відбиватися

відбива́тися

-аюся, -аєшся, недок., відбитися, відіб'юся, відіб'єшся; мин. ч. відбився, -билася, -билося; наказ. сп. відбийся; док.

1》 Відламуватися, відпадати, відколюватися внаслідок ударів.

2》 Захищаючись від когось, завдавати ударів.

|| перен. Виправдуючись, наводячи докази, захищатися від чиїхось закидів, обвинувачень.

3》 Відходити, віддалятися від товариства, гурту, стада.

|| Відставати від тих, з ким разом ішов, біг, летів і т. ін.

|| Утрачати зв'язок з товариством.

|| Віддалятися, відходити від певного місця. Відбиватися від дому.

Відбиватися від рук — ставати неслухняним, переставати слухатися кого-небудь.

4》 розм. Переставати займатися чим-небудь.

|| Відхилятися в розмові від певної теми, питання тощо.

5》 на чому, у чому. Залишати свій слід. Відбитися в пам'яті.

6》 фіз. Зустрівши перепону, повертатися в зворотному напрямку (про світло-, радіохвилі і т. ін.).

|| Віддзеркалюватися на гладенькій, блискучій поверхні.

|| Віддавати луною, відлунювати.

7》 Вирізнятися на тлі чогось.

8》 Проявлятися, виявлятися (про зовнішній вияв почуттів, стану і т. ін.).

9》 Відображатися в чому-небудь.

10》 Знаходити своє вираження в художніх образах, картинах тощо.

11》 Впливати на кого-, що-небудь, позначатися на комусь або чомусь.

12》 тільки недок. Пас. до відбивати 1-4), 6), 7), 9), 10), 12-14).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me