1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відгулювати

відгу́лювати

-юю, -юєш, недок., відгуляти, -яю, -яєш, док., перех., розм.

1》 тільки док. Провести певний час, не працюючи, відпочиваючи.

2》 тільки док. Провести свято, весілля і т. ін.; відсвяткувати.

3》 Використовувати відгул (див. відгул II).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відгулювати — відгу́лювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. відгулювати — ВІДГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок. ВІДГУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., розм. 1. Проводити певний час гуляючи, не працюючи, відпочиваючи. Ми якось пробрались у тюремний двір, підбігли до загорожі .. і крізь щілину бачили, як одгулював свої десять хвилин “білий” (В. Словник української мови у 20 томах
  3. відгулювати — ВІДГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДГУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех., розм. 1. тільки док. Провести певний час, не працюючи, відпочиваючи. Відгуляти відпустку; // Погулявши в молоді роки, перестати гуляти. Словник української мови в 11 томах