1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відділений

відді́лений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до відділити 1), 2), 4).

|| відділено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відділений — відді́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відділений — ВІДДІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відділи́ти 1–4. Кухня була аж на другому краї дому, відділена від горниць довгим коридором (Панас Мирний); Нарешті жінка хитнулась, одділена од дитини (М. Словник української мови у 20 томах
  3. відділений — ВІДДІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відділи́ти 1, 2, 4. Кухня була аж на другому краї дому, відділена від горниць довгим коридором (Мирний, IV, 1955, 346); Нарешті жінка хитнулась, одділена од дитини (Коцюб. Словник української мови в 11 томах