1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відділ

I в`ідділ-у, ч.

1》 Одна з частин чого-небудь цілого, на які воно поділяється або його поділяють за певними ознаками.

2》 Частина установи або підприємства.

|| Про склад співробітників частини установи, підприємства.

|| Факультет або частина факультету вищого навчального закладу.

|| Установа, що самостійно відає певними питаннями, але входить до складу іншої, більшої установи.

3》 Частина приміщення, що має певне призначення.

4》 Частина журналу або газети, присвячена одному колу питань, одній темі.

5》 Самостійна частина якогось вечора, концерту, вистави.

6》 діал. Загін.

II відд`іл-у, ч., заст.

Частина виділеного майна, господарства тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відділ — ві́дділ іменник чоловічого роду частина чого-небудь цілого; частина установи або підприємства; частина вистави; загін — діал. відді́л іменник чоловічого роду виділена частина майна рідко Орфографічний словник української мови
  2. відділ — ВІДДІЛ – ВІДДІЛЕННЯ – ВІДДІЛОК Відділ, -у. 1. Частина чогось цілого: відділ мозку, відділ центральної нервової системи. 2. Частина установи або підприємства; частина приміщення, що має певне призначення. Вж. зі сл. Літературне слововживання
  3. відділ — (установи) відділок, філія, секція, відділення, (вишу) факультет, (війська) загін; (у вагоні) купе; (машинний) приміщення; підвідділ; п! ЧАСТИНА. Словник синонімів Караванського
  4. відділ — [в’ід':іл] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
  5. відділ — ВІДДІ́Л, у, ч., заст. Частина виділеного майна, господарства і т. ін. – Купимо ми ґрунту, хату у садочку; Житимем в одділі, наче у райочку! (Я. Щоголів); Він [Гаврило] уже був чоловіком сімейним і жив на відділі по-сусідськи з батьком (Григір Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  6. відділ — ВІ́ДДІЛ (частина установи або підприємства), ВІДДІ́ЛЕННЯ, ВІ́ДДІЛОК рідше; ФІЛІА́Л, ФІ́ЛІЯ (місцеве відділення великої установи, підприємства, організації з деякою самостійністю). Словник синонімів української мови
  7. відділ — Ві́дділ, -лу, -лові, у -лі; -діли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. відділ — ВІ́ДДІЛ, у, ч. 1. Одна з частин чого-небудь цілого, на які воно поділяється або його поділяють за певними ознаками. Тіло комах поділяється на три відділи: голову, груди і черевце (Шкідн. і хвор.. Словник української мови в 11 томах
  9. відділ — рос. отдел структурний підрозділ підприємства, організації, компанії, банку, біржі; напр., В. замовлень, В. збуту, В. закупок, проектний В., В. розрахунків, конструкторський В., маркетинговий В. тощо. Eкономічна енциклопедія
  10. відділ — Відділ, -лу м. 1) Отдѣлъ, раздѣлъ. Старший син, швець, уже й одружився і на одділ пішов. Г. Барв. 487. Словник української мови Грінченка