відділ

ВІДДІ́Л, у, ч., заст.

Частина виділеного майна, господарства і т. ін.

– Купимо ми ґрунту, хату у садочку; Житимем в одділі, наче у райочку! (Я. Щоголів);

Він [Гаврило] уже був чоловіком сімейним і жив на відділі по-сусідськи з батьком (Григір Тютюнник).

ВІ́ДДІЛ, у, ч.

1. Одна з частин чого-небудь цілого, на які воно поділяється або його поділяють за певними ознаками.

– Ще раз передивися торбу, небоженьку. І ти починаєш порпатися в її порожнечі .. залазити рукою в усі відділи, підвідділи, секції, кишені (Ю. Андрухович);

Основна роль у процесах швидкого сприйняття, аналізу, опрацювання інформації і прийняття людиною правильних рішень відводиться вищим відділам центральної нервової системи – корі головного мозку і підкірковим структурам (з наук. літ.);

Тіло комах поділяється на три відділи: голову, груди і черевце (з навч. літ.).

2. Частина установи, закладу, підприємства.

Директор повернувся до завідувача відділу капітального будівництва (Ю. Шовкопляс);

Єдине, чого запрагнув [Бузина], – це перейти у відділ професора Отави (П. Загребельний);

Він не матиме ні великих чинів, ні великої слави. У найкращому випадку завідуватиме відділом районної газети (В. Дрозд);

// Склад співробітників частини установи, закладу, підприємства.

Відділ наукових і керівних кадрів НАН України відзвітував вчасно (з газ.);

// Установа, що самостійно відає певними питаннями, але входить до складу іншої, більшої установи.

Чепіга взяв трубку, покрутив ручку, попросив відділ освіти (О. Копиленко);

Йому доручено організувати відділ охорони здоров'я (Іван Ле).

3. Частина приміщення, що має певне призначення.

Роздивляюсь навколо – пасажирів багато .. З-за синього диму в сусіднім одділі блищить на сонці золотисте жіноче волосся (М. Коцюбинський);

Вода ринула крізь пробоїни в трюм, у машинний відділ (О. Донченко);

Сам я ходив по відділах універмагу й приглядався, як хто купує (Б. Антоненко-Давидович).

4. Частина журналу або газети, присвячена певному колу питань, певній темі; розділ.

О. Сава передивлявся тільки єдиний журнал.., та й то не все читав, а тільки той відділ, де писалось про награди [нагороди] (І. Нечуй-Левицький);

О. Василь насамперед розгортав одділ хроніки (М. Коцюбинський).

5. Самостійна частина якогось вечора, концерту, вистави.

[Саня:] Сі [літературні] вечори тільки й цікаві для самих учасників. Насилу вирвалась після першого відділу (Леся Українка);

Андрій прийшов до Палацу культури тільки перед початком другого відділу концерту (О. Гуреїв).

6. діал. Загін.

І станеться, коли урядники закінчать промовляти до народу, то призначать зверхників для військових відділів на чоло народу (Біблія. Пер. І. Огієнка);

– Дозволь мені з десятитисячним відділом [монголів] іти тухольським шляхом (І. Франко);

На село приїхав карний відділ гетьманців (І. Багряний).

(1) Ві́дділ ка́дрів – відділ підприємства, установи і т. ін., що відає питаннями прийняття на роботу, звільнення з роботи, фіксуванням посадових переміщень і т. ін.

Ми просили Ольгу Павлівну пошукати через відділ кадрів координати баби Зосі, бо їй це простіше (Є. Кононенко);

Договір про майнову відповідальність складають у двох примірниках, з яких перший зберігається у відділі кадрів підприємства, установи, організації в особовій справі матеріально відповідальної особи, а другий передається працівникові, який підписав договір (з мови документів);

(2) Організаці́йний ві́дділ – структурний підрозділ установи, закладу, підприємства і т. ін., що займається питаннями організації їх діяльності.

Організаційні відділи районних державних адміністрацій складають щомісячні плани організаційних заходів (з газ.);

(3) Особли́вий ві́дділ, іст. – підрозділ військової контррозвідки Комітету державної безпеки в СРСР.

Калинку вже викликали в штаб батальйону і попередили, щоб .. чекав представника особливого відділу (А. Дімаров);

Особливий відділ мав широкі повноваження: співробітники за розпорядженням начальника або його помічника мали право здійснювати арешти в установленому законом порядку (з мемуарної літ.);

Під час Великої Вітчизняної війни підрозділи особливого відділу діяли при штабах фронтів, армій, дивізій (з мови документів);

(4) Політи́чний ві́дділ, іст. – партійно-політичний орган, створений для посилення партійного керівництва і політичної роботи; політвідділ.

Секретно-оперативне управління Всеукраїнської надзвичайної комісії проводило боротьбу з політичними партіями й угрупованнями контрреволюційного характеру (політичний відділ) (з наук. літ.);

(5) Тре́тій ві́дділ, іст. – заснований Миколою І відділ власної імператорської канцелярії, що став органом політичного розшуку та слідства в царській Росії.

До Гатчини він ще тримався, легко прогонив сум, недобрі передчуття і навіть здатний був кепкувати з похмурих церберів, що прагли якнайшвидше привезти й здати його, Шевченка, у Третій відділ (Василь Шевчук).