1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відживляти

відживля́ти

-яю, -яєш, недок., відживити, -ивлю, -ивиш; мн. відживлять; док., перех.

1》 Повертати до життя, робити знову живим.

2》 перен. Відновлювати в пам'яті що-небудь забуте.

3》 перен. Поновлювати фізичні сили, робити когось бадьорим.

4》 перен. Пожвавлювати, звеселяти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відживляти — відживля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відживляти — ВІДЖИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, рідко ВІДЖИ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДЖИВИ́ТИ, ивлю́, и́виш; мн. віджи́влять; док. 1. кого, що. Повертати до життя, оживляти. – Наказав пророк, щоб кожен, хто відживить мертву природу, зросить або заоре її, володів нею (З. Словник української мови у 20 томах
  3. відживляти — відживля́ти → відживлювати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. відживляти — ОЖИВЛЯ́ТИ (робити знову живим померлого або повертати до життя тяжкохворого), ВІДЖИВЛЯ́ТИ, ВОСКРЕША́ТИ уроч., ОЖИ́ВЛЮВАТИ рідше, ОПОЖИВЛЯ́ТИ діал. — Док.: оживи́ти, відживи́ти, воскреси́ти, опоживи́ти. Словник синонімів української мови
  5. відживляти — ВІДЖИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДЖИВИ́ТИ, ивлю́, и́виш; мн. віджи́влять; док., перех. 1. Повертати до життя, робити знову живим. — Оця товаришка показала нам два трупи.. Словник української мови в 11 томах
  6. відживляти — Відживля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. відживити, -влю, -виш, гл. Оживлять, оживить. Те кохання, що його одживило, живу й муку йому собою завдало. МВ. (О. 1862. І. 78). Словник української мови Грінченка