відкидатися
відкида́тися
-аюся, -аєшся, недок., відкинутися, -нуся, -нешся, док.
1》 Відхилятися назад.
2》 розм. Відчинятися (про ворота, двері).
3》 тільки док., розм. Відцуратися, відректися від когось.
|| Відмовитися від чого-небудь.
4》 розм. Те саме, що віддзеркалюватися 1).
|| Падати (про тінь від кого-, чого-небудь).
5》 тільки недок. Пас. до відкидати 1), 2), 4), 7).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відкидатися — відкида́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відкидатися — ВІДКИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДКИ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. на що і без дод. Відхилятися назад. – Проти вас щось замишляє [становий], – каже він мені, доївши вареників і відкидаючись на бильце стільця (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
- відкидатися — ВІДДЗЕРКА́ЛЮВАТИСЯ (давати зображення на гладкій поверхні чого-небудь), ВІДБИВА́ТИСЯ, ВІДСВІ́ЧУВАТИСЯ, ВІДОБРАЖА́ТИСЯ в чому, ВІДОБРА́ЖУВАТИСЯ в чому, ВІДКИДА́ТИСЯ розм. — Док.: віддзерка́литися, відби́тися, відобрази́тися, відки́нутися. Словник синонімів української мови
- відкидатися — ВІДКИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДКИ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. Відхилятися назад. — Проти вас щось замишляє [становий], — каже він мені, доївши вареників і відкидаючись на бильце стільця (Мирний, IV, 1955, 366); Бійці нахилялися над вогнем... Словник української мови в 11 томах