відкидатися

відкида́тися

-аюся, -аєшся, недок., відкинутися, -нуся, -нешся, док.

1》 Відхилятися назад.

2》 розм. Відчинятися (про ворота, двері).

3》 тільки док., розм. Відцуратися, відректися від когось.

|| Відмовитися від чого-небудь.

4》 розм. Те саме, що віддзеркалюватися 1).

|| Падати (про тінь від кого-, чого-небудь).

5》 тільки недок. Пас. до відкидати 1), 2), 4), 7).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкидатися — відкида́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відкидатися — ВІДКИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДКИ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. на що і без дод. Відхилятися назад. – Проти вас щось замишляє [становий], – каже він мені, доївши вареників і відкидаючись на бильце стільця (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
  3. відкидатися — ВІДДЗЕРКА́ЛЮВАТИСЯ (давати зображення на гладкій поверхні чого-небудь), ВІДБИВА́ТИСЯ, ВІДСВІ́ЧУВАТИСЯ, ВІДОБРАЖА́ТИСЯ в чому, ВІДОБРА́ЖУВАТИСЯ в чому, ВІДКИДА́ТИСЯ розм. — Док.: віддзерка́литися, відби́тися, відобрази́тися, відки́нутися. Словник синонімів української мови
  4. відкидатися — ВІДКИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДКИ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. Відхилятися назад. — Проти вас щось замишляє [становий], — каже він мені, доївши вареників і відкидаючись на бильце стільця (Мирний, IV, 1955, 366); Бійці нахилялися над вогнем... Словник української мови в 11 томах