відкріплюватися

відкрі́плюватися

-ююся, -юєшся і відкріплятися, -яюся, -яєшся, недок., відкріпитися, -іплюся, -іпишся; мн. відкріпляться; док.

1》 Відокремлюватися, відриватися (про що-небудь прикріплене).

2》 Зніматися з обліку.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкріплюватися — відкрі́плюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відкріплюватися — ВІДКРІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, ВІДКРІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВІДКРІПИ́ТИСЯ, іплю́ся, і́пишся; мн. відкрі́пляться; док. 1. Відокремлюватися, відриватися (про що-небудь прикріплене). Словник української мови у 20 томах
  3. відкріплюватися — ВІДКРІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ВІДКРІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВІДКРІПИ́ТИСЯ, іплю́ся, і́пишся; мн. відкріпляться; док. 1. Відокремлюватися, відриватися (про що-небудь прикріплене). 2. Зніматися з обліку. Словник української мови в 11 томах