відкріплюватися
відкрі́плюватися
-ююся, -юєшся і відкріплятися, -яюся, -яєшся, недок., відкріпитися, -іплюся, -іпишся; мн. відкріпляться; док.
1》 Відокремлюватися, відриватися (про що-небудь прикріплене).
2》 Зніматися з обліку.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відкріплюватися — відкрі́плюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відкріплюватися — ВІДКРІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, ВІДКРІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВІДКРІПИ́ТИСЯ, іплю́ся, і́пишся; мн. відкрі́пляться; док. 1. Відокремлюватися, відриватися (про що-небудь прикріплене). Словник української мови у 20 томах
- відкріплюватися — ВІДКРІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ВІДКРІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВІДКРІПИ́ТИСЯ, іплю́ся, і́пишся; мн. відкріпляться; док. 1. Відокремлюватися, відриватися (про що-небудь прикріплене). 2. Зніматися з обліку. Словник української мови в 11 томах