відмахнути

відмахну́ти

у, -неш, док.

Однокр. до відмахувати 1-3).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмахнути — відмахну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відмахнути — ВІДМАХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до відма́хувати 1–4. Чого це тато хвилюється, коли з ними такий велетень їде? Він усіх однією рукою одмахнути може (О. Іваненко); Та за день на отакому коневі він запросто одмахне кілометрів сімдесят (Є. Словник української мови у 20 томах
  3. відмахнути — відмахну́ти (відмахну́тися) руко́ю. Відмовитися від чого-небудь, ухилитися. Що в нього не запитаєш, тільки рукою одмахне: одкаснись, мовляв, не до того (В. Еллан-Блакитний); // Виразити небажання щось робити чи говорити, махнувши рукою. — Куди біжиш?... Фразеологічний словник української мови
  4. відмахнути — ВІДМАХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до відма́хувати 1-3. *Образно. — Проте чого це ми засумували, — урвав він сам себе, відмахнувши хвильову хмаринку (Тулуб, Людолови, І, 1957, 130). Словник української мови в 11 томах
  5. відмахнути — Відмахнути, -ся см. відмахувати, -ся. Словник української мови Грінченка