1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відмовчування

відмо́вчування

-я, с.

Стан за знач. відмовчуватися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмовчування — відмо́вчування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відмовчування — ВІДМО́ВЧУВАННЯ, я, с. Стан за знач. відмо́вчуватися. Кілька разів Віктор Васильович намагався зламати коло: підходив до Юлія, до Боброва, до Євгена, але щоразу натикався на майже відверту неприязнь і глухе відмовчування (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. відмовчування — ВІДМО́ВЧУВАННЯ, я, с. Стан за знач. відмо́вчуватися. Відмовчування на сигнали преси — це форма затиску критики (Рад. Укр., 15.III 1961, 1). Словник української мови в 11 томах